Навколо мене ліс, де мають рости дерева.
Здавалося б факт очевидний. Та чиясь потреба,
Стоїть над всіма фактами і здоровим глуздом
глуздом глуздом глуздом
Тому дерева навколо рубають, і вдень і вночі
Незадоволено тут каркають ворони, і вухкаю сичі.
Послухай, не кричи
А краще запитай,
Щоб сказала лисиця?
Щоб промовив судак?
Чи зраділа б куниця, а може вовчиця?
Якби ж то могли, точно б сказали.
Що за бардак, ну що за бардак?
Невже остаточно поїхав ваш дах?
Навіщо рубати, природу ламати?
Що за бардак, ну що за бардак?
Ти зарубай собі на носі, якщо ще не зрубали усе навколо досі
Це не означає, що твоїм діями задоволені ведмеді, кабани і лосі
Ви ж люди дорослі
А не розумієте простої правди, що не задоволені вами усі
Лебідь-шептун, дикі коні, заєць-біляк, і звісно лосі
Ну що за бардак, ну що за бардак?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837248
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2019
автор: Михайло Комаров