У сірому місті, де з закутків вулиць темрява простягає свої кістляві пальці,
Намагається зловити перехожих за плащі, а вони добровільно віддають їй свої душі
Немає більше людей розумних, залишились тільки неандертальці,
Заховалися в затишні сірі печери, мов равлики у свої мушлі.
Навчилися з часом скидати шкіру, мов змії, вбивати отрутою,
Ходити на одного мамонта десятками чи навіть і сотнями,
Вночі під зорями біля вогнища закрутяться в танці й спокутують
І чекатимуть манни із неба щоб почувати себе героями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836877
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2019
автор: Кароліна Дар