МАЙЖЕ БАЛАДА...
Так піднесено та врочисто!
Він — красунчик, вона — як зірка!
Поклялися в любові чистій!—
Гості дружньо кричали:”Гірко!”
…Підкрадалась іржа поволі,
Роз’їдала сімейні узи —
Половинки одної долі
Роз’єднали горілка й “друзі ”.
Ніби й сонце так само світить.
Ніби все, як було раніше, —
Тільки їхні страждають діти,
Тільки їй не читає вірші,
Лиш святочне “навіки разом!”
Убивають постійні сварки...
Він пильнує футбол у “плазмі”,
Доля в неї сумна — кухарки.
Вже немає ні сил, ні віри —
Відчай вибухне, як граната…
В домі стіни малює сірим
Днів буденних мовчазний натовп…
Тільки спогади про врочисте —
Красень збляк, тихо чахне зірка…
Де ж ти зникло, кохання чисте?—
Лиш від тебе зосталось:”гірко…”
© Володимир Присяжнюк
м. Івано-Франківськ
27.05.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836597
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: Володимир Присяжнюк