Вже день котрий погода нас не тішить,
Вже цим дощам не радий агроном.
Скажіть чому так на душі невтішно?-
Життя забули основний закон.
Щось коїться не те в моїй країні,
За що нас всіх Всевишній покарав?
Лани дав золоті і небо синє,
Та розум у народу відібрав.
Не думає ніхто, що завтра буде,
Де діти жити будуть й внуки поготів.
Де розум був скажіть ви добрі люди?
Таке обрати, що й ворогу я б побажати не посмів.
Зелене все, ще й до пуття не вміє
Ні говорити, ні вести себе поміж людей.
Лише розбрат поміж народу сіє,
І ненавидить українське все упень.
Та певно всі таке ми заслужили,
Історія ж нічого нас не вчить.
Що той, кого любити землю рідну не навчили,
Лиш в рабстві прозябати буде, а не жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836592
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: М.С.