Поки живуть хвальки, який екстаз... -
Ми прославляти долю маєм - враз:
Яке блакитне небо, чуваки
Ми не прихильники розбою - не з руки:
Бо, не потрібний ніж на *** - хвалька,
Скажи що він герой - й біс погука...
Поки живі жаднюги біля нас,
Нам вдача посміхнеться кожен раз.
Яке блакитне небо, чуваки
Ми не прихильники розбою - не круки...
Жаднюзі... - чи потрібен ніж,
Йому покажеш мідний гріш
Й роби зним все - скоріш...
На світі є завбачливо дурні,
Обманом жити нам, вирішуй, ні.?.
Блакитне небо навіть після бою..,
Ми - не прихильники розбою:
На дурня не потрібний ніж,
Йому з три короби - бреши..,
Як хочеш - в пику вріж...
Яке блакитне небо повсякчас,
Живуть на світі троє всі "у нас".
Їм, "слава богу", ніц кінця,
Як кажуть, "Зе", їх звір біжить -
Скажено на ловця!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836310
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.05.2019
автор: vektor