Вечірнє сонечко зникає
і починає бачить сни,
хтось гомонить, музика грає,
та скоро стихне вдалині.
А десь в далечині далекій
народжується сонний вечір,
він світить хмарами удалині,
запрошувати починає сни.
Далеке небо рожевіє,
віщує вітер, чи дощі,
із ким співає серце й мліє,
а може ним це будеш ти?
Це будеш ти у час зізнання
вечірньої золотокосої пори,
минає мить, лишить кохання,
із ним залишаться роки.
Вечірнє сонечко закінчить
вже прикрашати горизонт,
ще неба край горить і сяє,
та скоро подарує сон.
2.03.2019.-21.05.2019.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836216
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2019
автор: Светлана Борщ