Вже, вкотре , дощик стукає по шибці,
Збігають крапельки по склу,
А вітер під березами на скрипці
Заграв мелодію сумну.
Розгойдує він гіллям, що звисає
На землю, наче батоги,
Стрункій берізці коси заплітає
І чути пісню навкруги.
Земля вбирає воду, наче губка,
Дрижить від холоду трава,
Біжать по небу хмари в сірих шубках,
Навкруг дощем все полива.
Дивлюсь в вікно і слухаю цю мантру –
Приходить в серденько журба.
Та думаю: журитися не варто,
Адже весняна йде пора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836055
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2019
автор: Ольга Калина