Чому тремтить твій голос в телефоні?
Не розумію сенс твого дзвінка!
Чому в мене пітніють враз долоні
Коли ти й мовчазна і гомінка?
Чому шляхи ти часто оминаєш,
Якими йду на зустріч я тобі
І в той же час, сумуючи, чекаєш,
Що я помічу очі голубі.
Не вірю я, що бачити не хочеш
Моїх очей безодню почуттів!
Чому ж в думках про мене ти́ шепочеш,
Те, що сказати я давно хотів?
Чому тремтить рука коли дивлюся,
На твоє фото, що надав Фейсбук
І я понад усе чомусь боюся
Рукою доторкнутись твоїх рук.
Чому так важко визнать очевидне?
Коли вже пройде час тортур душі?
Що ж, поки нам мовчати не набридне,
Ми будемо вдавати, що чужі.
© Олександр Попроцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2019
автор: Oleksandr Poprotskyy