Надійне серце і плече –
не ти і я, а ми з тобою.
У кого не було такої,
що так і гріє, і пече?
І у твої, й мої покої
усяка всячина тече...
Та обнімають гаряче
гарячі руки молодої.
О! Як не спопелити дні,
коли стаємо ми одні
одною спільною душею?
Писали вила по воді,
яка ми пара, ще тоді,
коли ти не була моєю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835954
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 18.05.2019
автор: I.Teрен