Колись Гете писав: "Перед розумним голову схили ,
А перед добрим серцем не марно стати на коліна".
Одна мета була, яка єднала нас...Не зберегли.
Церкви, блакить жива, вулиці круті - моя країна.
Дивіться на речі прямо, не уникайте питання.
Убогість, злидні, знедоленість та економічний крах...
Всю правду твою катували. Чуєш землі ридання?
Щоденні страждання, життєві розчарування - чий жах?
Бо доля кожної людини - це не кучка пороху.
В природі життя душу з метою крилату здобула.
Струмує почин, знов в отчому краю світяться зорі.
За царством холоду плаче лиш та "співуча" зозуля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835933
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2019
автор: Маг Грінчук