Сталось все, так як сталось і по-іншому бути не має,
Надто вперті обоє, надто різні і дуже свої,
Прокидаючись вранці, так спокійно, бо поруч з тобою,
Надзвичайно щаслива, що ти є у моєму житті.
Може надто мрійлива, та я все так собі уявляла,
Точно знала, що буде і рука моя в твоїй руці
Головне, щоб любов поміж нами з роками зосталась,
Щоб не втратили ми найцінніше у цій метушні,
Я не знаю, що далі і чи буде з тобою нам просто
І які перешкоди подолаємо ми на шляху,
Та я буду з любов’ю, вишивати для сина сорочку,
І читати казки про принцес, перед сном для доньки,
Ідеальних немає, ми й не прагнемо бути такими,
По дорозі напишемо власний сценарій життя,
Головне, що зустрілись і так запросто стали своїми
А що далі? То з часом, все на місце розставить життя!
© Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835861
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2019
автор: Марія Скочиліс