Проймає наскрізь холодний вітер
Туман зав'язав своє покривало
Роса під стопами - болючий простріл
Та хочу надихатись, мабуть ще мало....
Спека нестерпна - найкращий вишкіл
Пилюку вихором з-під бордюр поздувало
Від спогадів хижих лишився попіл
Мабуть це те чого мені бракувало
Згадую верби на які любувався
Лежав на гілках - чистий, наче витканий з неба
До далеких зірок уночі посміхався
Дитинство як казка... Чого ще треба?
Вітер здійнявся і свиснув у поле
Стрілка секундна тихенько завмерла
Десь в цьому світі родилось щось нове
Старе відійшло і все знову стерлось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835826
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2019
автор: DarkLordV