Запрягла мої роки старість,
А душа й досі молода.
Скільки ж їй у житті дісталось!
А вона навіть… не рида.
Бо живе в ній сумління й віра,
Без яких не людина ти,
Сутність їхня – любов без міри,
А твоя – їх уберегти.
Особлива душа в поета,
Незвичайна і в матерів –
Не спинить їх обох у злеті,
Бо покликані в нім згоріть!
24.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835662
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2019
автор: Ганна Верес