Закутала місто барвиста весна,
Повіки ж бруківки холодні, мов іній.
Надія провулків занадто тісна,
І розписи сонця з тонюсіньких ліній.
І змерзли пелюстки весняних долонь,
Тривожить на скронях меланж ніжно-сизий...
А може, це тільки розбурханий сон?
Земля ж у квітковій пишається ризі.
Любові моєї погадка крилата
Обійме теплом твої пазли мовчання.
І навіть бруківка вбереться у шати,
Бо повінь кохання розмиє печалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)