І все – таки ти не проста людина,
Неначе марево мінливе, наче сон,
Немовбито мелодія грайлива,
Що на душевних струнах виграє акордеон...
Ти – світла смужечка в житті,
Водн́Очас – радість і печаль...
Мабуть. Єдиний на землі,
Якого втратити так жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835519
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2019
автор: Searose