Вона літала і літала,
Чуже гніздо усе шукала,
На жаль свого так і не мала,
В ішні яєчка підкладала,
Рідних дітей не доглядала,
Про них вона не турбувалась.
Отак буває й у людей:
Порозкидають десь дітей,
Які матусеньки не знають,
В чужих родинах виростають,
Когось батьками називають.
А матері усе літають,
Життя ж бо кращого шукають,
Нічого про діток не знають,
Де ті і як живуть.
Таких зозулями зовуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835497
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.05.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський