Змайструй мені крила,щоб я є наліталась.
Здається,я знову уже закохалась.
Зробив...І у спину цвяхАми...Тримались.
Справжнісінькі.Справжні...Такими здавались.
А я...Не літала.Бо цвяхи важкенькі.
І геть зчервоніли крильцятка біленькі.
Я дуже хотіла у небо,до Бога!
Та тільки там інша ,вузенька дорога.
Я Матінку Божу просила вказати,
І в небо молитвою шлях прокладати.
Не треба на згадку ні крил,ні кохання.
Благословляйте усіх без вагання.
...Я просто хотіла як Янгол літати.
Та звідки мені отоді було знати,
Що можна в молитві літати до неба.
І Бога просить,що душі моїй треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835439
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2019
автор: Відочка Вансель