Я не приховую літа,
Хай буде так, як має бути,
Бо кожен день мого життя
Не викреслити, не забути.
Хай сивина торкнулась скронь
І перші зморшки на обличчі,
Не згас в моїй душі вогонь,
Любов, поезія - це вічність...
Літа для мене золоті,
Це Божий дар, щоб їх прожити,
Найбільше щастя у житті -
Мої онуки, мої діти!
Любов Шемет
12/05 - 2019 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835349
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2019
автор: LubovShemet