****

​​Із  думок  своїх  відпусти  мене.  
Рук  моїх  не  зв'язуй  мотузками  болю.
Я  пробачила  тобі,  що  змогла  лише...
Та  не  можу  жити  у  твоїм  полоні!  

Ось  візьми  й  забудь,  що  було  між  нами.  
І  ніколи  мене  вже  не  згадуй  ти!  
Так,  кохала  дуже!  Та  не  в  тому    справа.
Вмить  розбив  ти  серце  на  малі  шматки.  

Час  лікує,  кажуть.  Вже  перевіряю.  
Ні  в  душі,  ні  в  мозку  вже  нема  тебе.  
Загоюючись  рани  залишають  шрами.  
То  єдине,  мабуть,  що  нагадує  тебе.  

Знаю,  я  проблема  не  мала  для  тебе.  
Як  в  словах  відомих,  які  знаєш  й  ти:  
Біда  не  в  тім,  що  я  тебе  не  лю́блю,  
А  в  тім,  що  ти  мене  не  можеш  розлюбити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835325
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2019
автор: Анна Голуб