Знов вересень надворі хазяйнує
І жовтень підійде вже днів за шість
І на подвірї нашім мить святкують
Родинне коло й рідні зібрались!
Стіл гарний та чогось таки бракує
Ми підіймаєм келихи у вись
Бо День народження своє святкує
В душі юнак, що сивиной обріс.
Здіймайте келихи у гору та підійміться у весь зріст,
Бо серед нас, у нашім колі є той що сивиной обріс!
Є той що збудував будинок, трима господу, сина ма!
І доньку викохав з любов‘ю, той що родину обійма!
За шість днів жовтень- осінь пеленгує,
Який за цим столом буде як гість!
Роки летять та вас це не турбує
Увесь ваш шлях - родина, єдність, міць!
Безпечність наша, вас завжди турбує.
Турбують вчинки й чесність наших лиць!
Порада ваша нас завжди рятує
Ви з матірю за нас лиш мо́лились!
Здійміть у гору повні чаши, нехай лунає що є міць,
Три слова: Батько - гордість наша!
Ти наш сімейний оберіг!
Лиш ти один у трудну пору,
Разом з матусею тримав,
В падінні, нас, штовхав у гору, цінну пораду дарував!
Здіймайте келихи у гору та підійміться у весь зріст,
Бо серед нас, у нашім колі є той що сивиной обріс!
Є той що збудував будинок, трима господу, сина ма!
І доньку викохав з любов‘ю, той що родину обійма!
24.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835222
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2019
автор: Володимир Царенко