Я поринаю в свої океани,
Де моєї душі глибина.
Я не обмежуюсь берегами
І констатую відсутність дна...
Є моменти, які надихають
Безкінечний потік думок.
У волосся вінок заплітають,
Але це не простий вінок...
Переплетені в ньому долі
І сховалося безліч слів...
Я знайшла себе мимоволі
У безодні своїх морів...
Я в полоні цієї стихії
Занурююсь в океан,
Де з'являються нові мрії
І народжуються дива...
Велич світу цього вражає!
Я пройду по його осі.
І босоніж у напрямку раю,
Де душею красиві всі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835141
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2019
автор: Infenochka