-Багато хлопців поверталось,
Багато декого й нема...
Багато дівчат повінчалось,
А ти чого сидиш сумна?..
-Боюсь я,матінко, старого,
Старий не парочка мені,
Як віддаси мене за нього,
То я згнію в сирій землі...
-Ну,що ти, люба моя доню,
Не ворог матінка тобі,
Піклуюсь я про твою долю,
За тебе боляче мені...
- Ти роздивись навколо себе,
Не всіх діждалися дівки...
І серед них є хтось для тебе,
То ж загальмуй важкі думки...
- Послухай мене, моя доню,-
Роки ж збігають,як вода,
Шукай, небого, свою долю,
Допоки ти ще молода...
- Бо ж твій не вернеться ніколи,
Його душа вже в небесах,
А жити треба,..і сьогодні,-
Не допускай у душу страх...
- В твоїх словах є доля правди,
Та серцю ж наказати як?..
Не можу я його забути,
Живий він в мріях і думках...
- Ти ж знаєш, ти в мене розумна,-
Найкращий лікар,звісно, час,
Та все ж, як ти його змарнуєш,
То можеш втратити свій шанс...
- Мій шанс війна в мене забрала,
Віру й Надію не вернуть...
Я птахом з ним би полетіла,
Не в силі я його забуть...
- Його ти, донечко, не вернеш,
У згадках він нехай живе...
Коли синочка ти народиш,-
Його ім"ям ти назовеш...
- Спасибі, мамо, за підтримку,
Та час у мене все ще є...
Якшо знайду я "половинку",
Пробачить, вірю, він мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835126
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 10.05.2019
автор: геометрія