У час як горіли нарцисові вогні,
А ніч стригла своїх чорних овець
у затишку безодні,
Попід вікна
в шкарпетках із вовни
тулилися сни:
строкаті,
кирпаті,
цибаті,
руді,
у ластовинні,
смішні
і не дуже,
страшні,
кучеряві,
кульгаві,
у татуажі,
з волоссям із сажі.
Сміялися і плакали.
Ліпили глечики з учора й завтра
і клали туди
юну м"яту
вітром злегка прим"яту
й заливали небесним узваром.
Ніч достригла овець.
А вогні нарцисові так і горіли.
Не всі сни
ще збулись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835019
Рубрика: Верлібр
дата надходження 09.05.2019
автор: Ірина Кохан