Росте "пабєдабєсіє",
а з ним – пабєдабісики.
Північну хижу бєстію
давно вже час повісити.
"Стакани, с..ка, наліти".
Ракети, бачте, – он які?
Це вам – не із л@йна ліпить
малоросійських коників.
"Хахла набіть і водкі би.
Єво узнаю, мілава.
Узнаю па паходкє, і...
"казніть, ніззя памілавать!"
В пілотках карапузики
крокують із ґвинтівками,
готові нас контузити,
як тільки ми... як тільки ми...
В пілоточках – акторики.
В пілотках – кришнаїтики.
Повторюймо риторику:
КУЛЬТУРА – ВНЄ ПАЛІТІКІ!
"Хахол? Да мать єті єво!
Рассєя – в Сєвастопалє.
Бєссмєртний полк па Кієву
пабєданосна топаєт!
Свєршится снова в має всьо.
Прі етам, – в срокі узкіє.
С калєн ми падимаємся,
вєдь ми же, с..ка, рускіє!
Падимємся, натужимся,
хахляндію акутаєм.
І дроґнут зємлі в ужасє –
па самую Якутію!"
Що ж... Тужтесь. Цільтесь ловко ви.
Та так, щоб не шукали їх –
аби з боєголовками
не вийшли і фекалії.
Та йде тепло в Якутію.
Тож вам недовго пінитись:
расєюшку "акутают"
м'які пахнючі півники.*
© Сашко Обрій.
* - йдеться про якутський пам'ятник півню з л@йна, зведений місцевим жителем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834914
Рубрика: Сатира
дата надходження 08.05.2019
автор: Олександр Обрій