Мов багато рiзних в матiнки-Природи.
Ними розмовляє повсякчас вона.
Мови розумiють геть усi народи.
Слухайте, що каже зараз нам весна.
Мов дитячий лепет крапель шурхотiння –
шле якiсь поради нам на землю Бог.
Щоби зрозумiли всi його велiння –
грому весняного грiзний монолог.
Радiсно срiблястi жебонять струмочки,
нам казки шепоче вiтер у полях,
про красу спiвають солов'ї-дзвiночки,
цим пташиним спiвом повниться Земля...
Мовою якою розмовляє море?
Скiльки наспiвало нам пiсень воно?
Азбукою Морзе позивнi шлють зорi,
нiжний має говiр рiчки полотно...
Скiльки дiалекткiв в матiнки-Природи...
Рiзнобарв'ям звукiв радує вона,
щоб дiйшли ми, врештi, iз Землею згоди,
i тодi вiддячить Всесвiт нам сповна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834891
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2019
автор: Денисова Елена