Сипле спогади ніч
Не в долоні – у пам’яті грона,
Як і в час протиріч,
Ізгорали найкращі в вогні.
Скільки згаслих там свіч,
Наших юних борців, безборонних,
Що упали тоді
І за землю, й за волю в борні!
Сипле спогади ніч,
І від них мені млосно і тісно,
А вони, ніби кліщ,
Упинаються в мозок щораз…
Скільки треба ще пліч,
Щоби витримать «нині і прісно»
Все, що доля нам шле?
І чи досить терпіння у нас?
20.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834785
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2019
автор: Ганна Верес