Ви не кохайте,
бо кохання - то є зло,
Себе самих тихенько запитайте,
Чи варте болю і страждань воно?
Вам на початку те кохання буде ніби рай,
Багато дуже почуттів і спільних мрій,
Але ти серце своє до кінця не відкривай,
Й згадай, що навіть і в раю був змій..
Буває різне,але є одне і теж,
Що ніби щастю тому вже немає меж,
Але те щастя від кохання має ваду,
Болючу і безжальну завжди - зраду ..
Мені я знаю скаже хтось:
"не всі такі погані!,
не кожен зрадить, люди є хороші"
Я тоже жив так років сто в обмані,
Не бачив як брехали найдорожчі очі..
Почую я :
"хто він такий?,
сам не кохав,і нам всім каже не кохати!"
А я кохав і ледь залишився живий,
тому і хочу вам тепер сказати:
Кохання справжнє все-таки існує,
Десь так далеко,я дорогу вже забув,
Там ніч зірками спокій всім малює,
Там я колись щасливий навіть був...
Не забувайте!
За кохання щире завжди є розплата,
І не відчуєш як настане та хвилина,
Де половинка твоя буде в ролі ката,
Де серце розсіче обману гільйотина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834763
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2019
автор: NzR