І день новий


                                         *        *        *

І  день  новий  –  
як  пісня  й  заклик  Феба,*  
Кричущий  з  квітки  в  небо  пелюсто́к,  
Душі  цей  не  байдужий  шепіток  
І  серця  стук:  
"  Життя    –  вперед,  так  треба!"  

День-крок    
у  передбачення  чи  в  невідь,  
В  не  до  кінця  пророчий  цей  політ...  
Спуск  і  підйом,  з  лиця  солоний  піт.  
Привал  –  у  тінь.  
Й  шляхом  з  Землею...  з  нею...  

4  травня  2019р.

*Феб  –  (гр.  Phoibe)  –  один  з  епітетів
Аполлона  як  божества  світла


*        *        *

И  новый  день  –
как  песня,  как  награда,
С  цветка  кричащий  в  небо  лепесток,
Души  не  безразличный  шепоток
И  сердца  стук:
"Я  жизнь,  вперёд,  так  надо!"

Сей  день,  как  шаг
в  предвиденье  иль  в  нечто,
В  не  до  конца  предсказанный  полёт...
Спуск  и  подъём,  с  лица  солёный  пот
И  передышка  –  в  тень.  
Путём  с  Планетой...

4  мая  2019г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834444
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2019
автор: Променистий менестрель