Ось ти втомився від життя.
Бо світ такий жорстокий та складний.
І що робити - коли немає укриття ,
Від цих дуже невдалих днів ?
Вкради із пам'яті трохи свободи,
Коли був юнаком, любив усе що робиться навколо.
Серденько турбувало нові та значні пригоди,
Не знав , що є кордони якийсь - перешкоди...
Бо знай, що прийде час та душа твоя,
Запалить зіроньку на небі
Хоча маленьку , але нову.
Оновлювати Всесвіт завжди треба...
Якщо втомився від життя.
Йди в ніч. Дивись на зорі,
Бо кожна зірка то чиясь - Душа...
Ось чому Всесвіт - неозорий !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834423
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2019
автор: golden-get