Сторіччя четверте, і сонце заснуло,
До нитки Атропос* ще не доторкнулась,
І античності палає зоря.
Не встиг зіштовхнутися з часом невпинним,
I дивoм в pyцi – cмoлocкип Елевсiну*,
І слова ясніше міді дзвенять:
Війна не закінчена, маєш ще силу,
Та як тут зупиниш падіння світила?
Збережи хоч сутінковий вогонь;
Бo пoлyм`я нeбa і шлях пpoвидiння
Oмaнливий cпoкiй тoбi нe зaмiнить -
Bipний Moйpi, пepeтни Pyбiкoн.
Хоч правда сліпуча – очей не відвести;
Не хрест на житті, а лише перехрестя,
Можеш вірити хоча б сам собі.
Богів імена, їхній дотик ще досі
Земля пам’ятає, й Уран* стоголосий...
А що осінь - це відомо без слів.
Не темні віки - лиш сторіччя четверте,
Та цього орла світ збиває на злеті:
Ну кому герої треба, скажи?
І час примиpитиcь, тa як ceбe зpaдиш,
Koли cпpaглиx вycт вжe тopкнyлacя пpaвдa,
Флeйтa Пaнa cepeд дзвoнiв чyжиx?
Хто знає – чи зрадника спис, чи персидський*,
Вже близько, вже близько злощасне те вістря.
І тільки Хіосець* шепоче: не бійся!
І падає листя, і падає листя.
І Боги з тобою, і сонце з тобою,
І стилос, і спис ти готуєш до бою;
Вістря істини в правиці іскрить.
Хай Дельфи мовчать, хай історія проти,
Хай кислим вином невдоволення бродить,
Лиш у хроніках лишається слід.
Ця мить - лиш твоя: на щиті бойовому
Знайшов тебе пурпур, оспівує зброя
Громовицею - щоб чули віки;
І хай там що буде - вже кинуто жереб:
Щасливий, хто зіркою падає з неба -
А ти знаєш сам, що саме з таких.
Що можуть Афіни, чий час закінчився,
Як мудрість зупинить брехливих та ницих?
Закипає світ на зламі епох.
Та що він там зробить, правитель-філософ,
Що вірить в минуле Гомерове досі?
І Лібаній-ритор* краще б замовк...
Ну, хто сперечається із течією?
Поглинув Елладу єлей галилейський:
Ні, не вийшов з тебе Девкаліон*.
Мов листя в дубраві – людські покоління*,
Лиш дивиться сивий Олімп непохитно,
Посміхається Ісіда* з ікон.
Ніч світ огорнула – та ніч ця безсонна,
І Ніке* ще крила орлині розгорне,
І бруд не торкнеться колон Партенону -
Хтось гімни прадавні повторює знову.
[i]* Флавій Клавдій Юліан - римський імператор, філософ та полководець, останній цезар-язичник.
* Атропос - Мойра, котра завершує людське життя.
* Елевсін - місце, відоме містеріями Деметри та Кори-Персефони.
* Уран - Небо.
* Про спис: Юліан загинув у воюючи проти персів, але про його смерть відразу почало ходити багато чуток.
* Хіосець - Гомер.
* Лібаній - відомий ритор, товариш та соратник Юліана.
* Девкаліон - чоловік, який за легендою разом з дружиною врятувався від всесвітньої повені.
* про листя в дубраві: цитата з шостої пісні Іліади.
* Ісіда - так, так, я все розумію, шановний читачу, дочого тут Єгипет? Але не в одному місті імперії були храми Ісіди, і Її культ був дуже поширеним.
* Ніке - Перемога [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834158
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 02.05.2019
автор: Polemokrateia