Не туди спрямовуєш ти вектор.
Здавсь тобі у рясі кадебіст!?*
Де твій Бог, а де кремлівська секта?
Не уздрів, де янгол, а де біс?
З ворогом «цьом-цьом». З якого дива
великодні «договорняки»?
Пика бородата, юродива
вчора була – всим, тепер – ніким.
Вибрали між волею і хлібом,
як годиться, знов примарний хліб.
Чув? – Не гладь попа, Володю, ібо
задвигтить довіри моноліт.
Бачиш? – Спалахнули вражі дупи.
Кривлять писки «с пєною у рта».
В страхові, що можеш ти «надути»,
вмить заметушилася орда.
Що не віддаси «народ Донбасу»
в лоно «зомбодєдовскіх» племен.
Діставай, додавши трішки басу,
дев'яносто п'ятий елемент!
Встромлюй «мишебратьям», попри лемент.
Знали щоб, що вектор твій – не мед!
Хай страшить віднині їх зелене.
«Так, так, так!», – підтвердить кулемет.
© Сашко Обрій.
* - мається на увазі нещодавна зустріч Зеленського і Онуфрія, кремлівського агента РПЦ в Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834139
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2019
автор: Олександр Обрій