Він знов кружля в невпинній круговерті,
Тіка від тіней в марево дощів.
Самотній у своєму він безсмерті,
Блука у спогадах байдужих сірих днів.
Він тут чужий, забутий всіма вами.
Він всюди сам, у місті й поміж скель,
У небесах він змучений дощами,
І мріє він про марево пустель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834052
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2019
автор: Анна Івен