Натягнулись в скрипки струни,
Ніжно їх торкнувся смик,
Зруйнувались древні мури,
Що ховали справжній лик.
Ноти шлях свій відшукали,
Де пожовкли сторінки,
Їх так довго вже не грали,
Час до неба досягти.
Ожили пісні про щастя,
Про кохання, про життя,
Їх під стражею тримали,
Руйнувались крізь віки.
Душу ти заклав у кожну,
Серце - стало джерелом,
Я без них тепер не можу,
Огорнув ти все крилом.
Мов пісок тече крізь пальці,
Так втікає кожна мить,
Та, що з нами була разом,
Мов крізь струни забринить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834007
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2019
автор: Galkka2