Він поспішав Присвячую Томилку Івану Миколайовичу (14. 04. 1986. – 30. 01. 2015. ) (Посмертно) .

Народився  у  смт.  Михайло-Коцюбинське  під  Черніговом.  
В  АТО  з  квітня  2014року.  Загинув  під  Вуглегірськом  у  нерівному  бою.  Це  був  богатир  2-метрового  зросту,  волонтери  так  і  не  змогли  знайти  для  нього  берців,  бо  воїн  мав  52  розмір  ноги.  Шукали  тіло  44  доби.  Поховали  15.03.2015  у  Михайло-Коцюбинському.
Він  поспішав,  адже  був  молодим,
Хоробрим,  гордим,  трохи  нетерплячим,
Не  знав,  що  лиш  два  кроки  від  біди,
Коли  і  небо,  і  земля  заплачуть.
Він  поспішав  залишити  свій  слід
У  душах  друзів  –  вірних  побратимів,
Й  радів  за  нього  цілий  білий  світ,
Коли  душа  коханням  освятилась.

Він  поспішав  закінчити  війну  –
За  зброю  ідеали  взяв  Майдану  –
Імперії  щоб  розвалить  стіну
Й  позбутися  російських  вже  кайданів.
Він  поспішав  залишити  свій  слід
На  цій  землі,  порослій  полинами,
Й  кохання,  мов  весняний  первоцвіт,
Озвалося  весільними  піснями.

Він  поспішав…  О,  як  він  поспішав
Перемогти,  щоб  жити  по-новому!
Лишив  батькам  невипиту  печаль:
Живим  не  повернувся  ж  бо  додому…
Він  поспішав  залишити  свій  слід
У  донечці,  що  ждала  так  на  нього!
І  плакав  Бог,  як  кров’ю  сніг  розквіт,
Не  знали  й  друзі  січня,  більш  сумного.

Він  поспішав  у  неба  сонну  рань,
Щоби  там  весни  й  сонце  зустрічати.
Шлях  боротьби  за  волю  він  обрав,
Щоб  Україну  з  миром  повінчати!
27.04.2019.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834001
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2019
автор: Ганна Верес