Вербиченьці плакучій
Весна втирає сльози:
-Ти не сумуй, подружко,
Уже нема морозів.
То ж плакати не треба,
Вологи й так немало,
Он Сонечко із Неба
Вже Промінці послало
Тебе розвеселити,
Зігріти теплотою,
Тобі ж бо зеленіти
Й пишатися красою.
-Ой, Веснонько кохана,
Тобі я вдячна дуже,
Лить сліз не перестану,
Недарма ж я плакуча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833905
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 30.04.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський