[youtube]https://youtu.be/EDqH70QzNrg[/youtube]
Я уявляв берізкою тебе.
А нині, на майбутнє не колишня,
ти у саду моєму – дика вишня,
а наді мною – небо голубе.
[i]– Я не святий, а ти іще не грішна, –[/i]
обманюємо іноді себе.
Навіщо – [i]«А»[/i], коли немає [i]«Бе»[/i]?
А доля... доля не буває вічна.
Дороги наші на усі боки
заплутані, і далі навпрошки
куди не йди, а їм кінця немає.
Але нехай надія об’єднає
усі іще не пройдені стежки
на лоні воскресаючого краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833868
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 28.04.2019
автор: I.Teрен