Ви кажете, що я стаю чужою...
Хоча я рідною хотіла стати Вам...
Я пропоную вибачення свої,
На противагу всім Вашим словам.
Я в простір Ваш попала ненавмисне -
Думки мої далеко доведуть...
Напруга вибору в повітрі десь повисне,
В свідомість проникаючи,як ртуть.
Ви обираєте для мого стяга колір,
Хоч наміру не маю до війни.
Ховаєте сміливість поза комір
В моменти вирішальної весни...
Я знаю, Ви надіялись на диво,
Хоч кожен мріє про свої дива...
Якщо мета однаково красива,
То може і шляхів до неї два?
Хотілося б вже здатися без бою
Та річ одна не йде із голови -
Ви кажете, що я стаю чужою...
А я скажу - чужими стали Ви...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833817
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2019
автор: Infenochka