Тебе на цьому світі вже нема.
Осиротіла вулиця і хата.
Учуся жити якось вже сама.
І дітям нікого назвати татом.
Тримайтеся за руки, поки є.
А ще не просто слухайте, а чуйте.
Бо скільки там зозуля накує.
Зітріть. Перепишіть. Перемалюйте.
Ти був найкращим.Дякую й пробач,
Що запізнилась це тобі сказати.
Ти б посміхнувся. І сказав:"Не плач".
...Я буду тебе завжди пам'ятати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833653
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2019
автор: Анна Живаго