-Тридцять три, тридцять три, -
Дзвони все лунають.
Чорнобильської біди
Ми не забуваєм.
Постраждав вкраїнський люд,
Це чиясь халатність
Лихо привела мабуть,
А ще - неуважність.
Може це навмисне хтось
Так вчинив жорстоко,
Щоби постраждав народ,
Вторатив сон і спокій.
Той пішов у небуття,
Хто закрив собою
Атомний вогонь, отак
Віч-на-віч з грозою,
Що лила, лила, лила
Отой дощ смертельний,
Від села і до села
Нищив все ретельно.
Пам"ятаємо їх ми
Відважних сміливців,
Боротьбу страшну вели
З вогнем наодинці.
І не думали тоді
Всі вони про себе,
Бо зарадити біді
Швидше було треба.
Та на щастя є й живі
Ще оті герої,
Не роздумуючи всі
Ставали "до бою".
І гасили всі разом
Атом небезпечний.
Їм доземний наш уклін
Та вдячність сердечна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський