Не кожен може землю так любити,
Як матір, що дає усім життя,
Не побоїться бути навіть вбитим,
Живим згоріти в полум’ї звитяг.
Не кожен здатен не собі служити,
А тим, до кого хилиться душа,
Зерно любові сіяти, крім жита,
На допомогу вчасно поспішать.
Не кожен може щастям поділитись,
Яким не часто наділяє Бог,
Красою неба і землі упитись
І словом виливати ту любов!
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833425
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2019
автор: Ганна Верес