І ніс він хрест смиренно на Голгофу,
Що відчувала матір у цю мить?!
Він Бог!..І серце рвалось не потрОху...
Хіба!Ніхто не зможе й підсобИть?!
Що відчувала МАТІР в цю хвилину?!
Варрава тут.Здоровий і живий...
О,люди!Люди!Ви ж ...Мою дитину!
А він же-Бог!Він людоньки святий!!!
Що відчувала матір?..Він же мертвих
Із лона смерті вкотре піднімав.
...Ми інколи забудемо це в церкві,
Як хрест він ніс за нас...Як обіцяв
Розбійнику...Розбійник-теж дитина
Чиєїсь мами...Боженьку...Пробач...
О,Матір Божа...Скоро ж ця хвилина,-
Під хрестом впаде син!Не плач...Не плач...
Ви думали,як плаче матір Божа?!
За що її дитину?!Люди!..Так!
Ну як вона дитині допоможе
Хоча б води подати...Люди...Як?!
Товклися люди,і місця займали,
Щоби розгледіть цвяхи на руках.
...Ми інколи...Їм...Молоток давали...
Як забували Бога в молитвах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833398
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2019
автор: Відочка Вансель