Не вірити тому, чого не бачиш,
Хтось дав тобі пораду на життя.
Минули вже давно часи пробачень,
Покірно світ відходить в небуття.
Та твій союз із темною рікою
Плодів не принесе, бо зникнеш сам.
Світ стане свідком марного двобою,
В якому знов програєш небесам.
Не зцілять трави, їхній світ згасає,
На вперте існування вже забракло сил.
Даремно сподіватись, виходу немає.
...в пророчих снах ще чути голоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833300
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.04.2019
автор: Юлія Рябенко