Заквітчана цим білим цвітом,
Кохана й холодна весна,
Летить собі далі над світом,
Мінлива й дощами рясна.
Немовбито перше кохання,
Сповнена тихим жалем.
Єдина твоя й остання.
Без неї лиш в серці щем.
Малює на вечірньому небі,
Її очі сховаєш в думках.
Засміється лише для тебе,
Понесеш на своїх руках.
Заспіває тобі, наче море,
Прибій ласкаво тремтить,
У цю мить вас буде двоє,
Та, на жаль, це лише мить.
Поцілуєш її на прощання,
Вона знову мовчки під`е.
Вона перша твоя й остання,
Не знайдеш такої ніде.
17.04.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833266
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: Моряк