Не бути мені олігархом.
Не бути мені бізнесменом.
Людей бо жалію занадто,
Ніж гроші люблю. Ось проблема.
А люди – заслабкі істоти.
Не дуже жадають напрягу.
То просять, шукають роботу,
А потім їх треба прохати.
У Польщі рабами працюють,
А вдома, бач, знають закони.
Як хліб, лікарняні купують.
А терміни схопить судома.
Та ще й нецензурно не вмію
Висловлювати свою думку,
То вмить прогорю, як насмілюсь
Зробити щось. Й нАщо та мука?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833167
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.04.2019
автор: Пісаренчиха