Який же гріх люд зміг вчинити?
Отець віддавши Сина
За гріхи людські, Його кров пролити,
Щоб від гріха очистилась людина.
Чи ти знаєш про свій гріх,
Чи молися у покутті?
Чому ж в молитвах притих,
Чи зупинився на розпутті?
Сліпий народе, пробудись!
Чи сенс життя твоя спокута?
Тепер ти плачеш як колись.
Хіба душа кайданами покута?
Хіба дбали про свій Рід?
Ви ж не одні в Роду живете.
Перед вами Божий світ.
Чи шляхом Істини ви йдете?
Вас згубить ваша ж тьма,
Вона поглине безсердечно.
Бог надав вам світло задарма.
Беріть. І жити будете ви вічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2019
автор: Сокол