[i]fiery fate of Notre Dame de Paris - 15.04.2019[/i]
На все в житті проходить мода,
Та й має ценз саме життя,
Байдужа до нього Природа,
Та й ми, якось, без каяття...
Твердиня віри – артефакти,
Натхнення духу до буття,
Неправедно же їм палати,
Зникаючи без вороття.
Та запалала наче піч
В Парижі ніч.
Лиха стихія, вогонь і вітер -
Природи злий експеримент,
Історії частину витер
В один момент.
Спасли Христа вінець терновий,
Святого короля туніку…
Вони із нами знову,
Із нами будуть і довіку.
Вогню їх не спалити,
Але куди ж тепер мені
Гюго циганку Есмеральду
й Квазімодо оселити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2019
автор: Ivan Kushnir-Adeline