Бути поруч з тобою, відчувати, як пахне волосся.
І тебе мені іншої не треба і не знайшлося …
І тебе мені рідної, не кажіть, що чужої.
Я рубаю зда́леку, що там комусь не зійшлося.
Доторкатись до тебе не забракне ніжності,
Обійняти тебе не забракне відважності,
Прожени назавжди усі мої сніжності,
І останні сліди моєї безкарності …
Бути поруч, обіймати серцем долоні,
Бути поруч, обіймати душею твої безтурботності,
Поховались твої улюблені коні,
Може, часу немає, може мізер із крайності …
Сам себе помістив у якісь нагальності,
Але там всередині вогник наче зоря,
І усі мої одинокі звичайності?
Це не програш. Життя. Поки що нічия.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832868
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Дружня рука