Я памятаю ким коли і як
й куди ховаєш свої мрії
Ти буря й літо ти грім і світло
що просто без причин зриваєш дах
Я твоїх холодних рук вогонь
знайшлись - збулись надії
Чи памятаєш як разом ми зиму розбудили?
Як падали в обіймах серед міста
Ми все робили не так а як
напротиріч усім моралістам
І де тоді твій страх був?
Знайомі з тобою лише 2 години
ділим 1 постіль день пролетів мов хвилина
В чому була вина і вино тому не причина
Залишилась обіймах незнайомця
непотрібно було шукати причини
теплий ранок
Запах твоїх парфюм
Білі троянди на підвіконні
Випили за ніч всю росу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832735
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2019
автор: andreyfreym