Абрикоси цвітуть. Цвітуть абрикоси,
Але не літають ні бджоли, ні оси –
Без них на деревах не буде плодів.
Лиш вітер пелюстки із квіток обносить
Й по закутках рівно кладе у покоси,
Так, ніби то хтось саме цього хотів.
Цвітуть абрикоси. Уквітчані віти.
Як жаль, що холодний дме весь час вітер –
Така вже холодна ця рання весна.
Так важко одному в цю пору зігрітись
І, навіть якщо доведеться зустрітись,
Можливо таке тільки у теплих снах.
Цвітуть абрикоси, хоч холодом віє,
Адже білий колір – то колір надії.
Надія лишається часто одна.
Та сонце ясне скоро землю нагріє
І бджоли літатимуть. Здійсняться мрії
І сповняться щастям по вінця й до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832723
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2019
автор: Павло Коваленко