рабиня

кидаюсь  на  шум  кісток
стаю  на  коліна
молюся

я  раб  
я  жую  пісок
під  ноги  тобі  стелюся

ти  власний  мій  цар
король
працюю  коли  ти  скажеш  

а  я  лише  зблідла  моль
під  ступнями
декупажем

розсіяли  хмари  сум
і  вітер  на  схід  
повіяв

бог  Ра  тобі  добрий  кум
а  я  навіть
не  повія

вино  пити  вже  боюсь  
людська  лише  насолода

калюжею  переб'юсь
від  заходу  
і  до  сходу

собака  з  мене  слаба
я  гавкаю  в'яло
тихо

/одна  ще  німа  доба/
я  труднощі
я  не  лихо

втікала  та  ти  знайшов
і  міцно  
скував  кайдани

нехай  тільки  зійде  шов
я  бунт  здійму
на  майдані

я  вмру
я  десь  згину  вніч
на  вбогому  свому  ґанку

а  потім  ми  пліч-о-плíч
в  рай  пíдемо
на  світанку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832620
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2019
автор: Foktyopra